Чи варто починати розмову про те, що трапилося?
Бувають ситуації, коли ви знаєте чи здогадуєтеся, що жінка зіткнулася із насильством, але сама про це не каже. У такому випадку, перш ніж порушувати цю тему, подумайте, навіщо ви це робите. Якщо ви волонтер й вам важливо знати, яка допомога потрібна співрозмовниці, — можна поставити ввічливе питання, не вдаючись до подробиць. Якщо жінка — ваша подруга та ви хочете запропонувати їй підтримку, то можна запитати її чи це потрібно.
Головне — не ставити питання просто з цікавості та не розпитувати про деталі, які постраждала не хоче обговорювати. Якщо ви спробували почати розмову, але співрозмовниця її не підтримала, — не треба наполягати. Завжди пам’ятайте про особисті кордони іншої людини.
Можна поставити пряме питання: «Чи хочеш поговорити про те, що трапилося?»
Якщо співрозмовниця воліє не обговорювати пережите та намагається відновити нормальний ритм життя, значить, зараз їй це не потрібно. Поважайте її рішення, не акцентуйте на тому, що з нею сталося, та не розпитуйте надто часто, як вона себе відчуває.
Як реагувати, якщо мені розповіли про пережите насильство?
Для початку спробуйте чесно відповісти собі на питання, чи готові ви зараз обговорювати цю тему. Люди, які постраждали від насильства, часто бояться розповідати про те, що трапилося, бо знають, що їхня історія може налякати або шокувати іншу людину — і від цього вони почувають себе ще гірше. Якщо ви розумієте, що можете надто важко зреагувати, розмову краще перенести.
В такій ситуації краще за все подякувати людині за довіру та пояснити, що ви сприймаєте те, що з нею сталося, дуже близько до серця, і вам потрібно трохи зібратися з думками, перш ніж ви будете готові почути будь-які деталі. А поки ви можете запропонувати їй іншу доступну підтримку: наприклад, знайти психолога, допомогти з переїздом або продуктами. Розраховуйте свої сили та робить те, на що справді здатні прямо зараз.
Як обговорювати те, що трапилося?
01. Не переводьте розмову на себе
Не варто перебивати постраждалу, наводити приклади з власного життя, розповідати історії, які трапилися з вашими подругами, навіть якщо вам здається, що вони схожі та цей досвід може допомогти.
02. Не давайте порад
Часто зі сторони нам здається, що ми знаємо, які дії потрібно вжити, щоб вибратися зі складної ситуації чи полегшити свій стан. Насправді все не так просто. Ваша співрозмовниця може не мати ресурсів на ті дії, які здаються вам простими. Можливо, є обставини які їй заважають. А можливо, що вона й сама знає, як треба вчинити, та їй зараз потрібен не порадник, а співрозмовник. В будь-якому випадку, єдина ситуація, коли ви можете дати людині пораду — якщо вона сама вас про це запитала.
03. Говоріть про свої емоції
Розповідати про відчуття, що виникають під час розмови — нормально. Тим більше, що часто особи, які переживають насильство, могуть i самі не розуміти до кінця, що ситуація, в яку вони потрапили, не є нормальною. Можливо, якщо ви повідомите про свої емоції, це допоможе співрозмовниці усвідомити, що їй потрібна підтримка. Можна сказати, наприклад: «Мені так шкода, що це трапилося», «Я вважаю, що це несправедливо щодо тебе», «Хвилююся за тебе». Головне — не перетягувати розмову на власні емоції, щоб співрозмовниці, яка пережила насильство, не довелося вас втішати.
04. Не оцінюйте дії постраждалої людини
Важливо пам’ятати, що у насильстві завжди винний агресор. Навіть якщо він сам стверджує, що його спровокували або навіть змусили вчинити насильство. Вибір є завжди. Навіть якщо вам здається, що ваша співрозмовниця постраждала від того, що була необережна, але зв’язалася не з тою людиною, утримайтеся від закидів. По перше, жодна обережність i передбачливість не рятують від насильства. По-друге, як би не поводилася постраждала особа, це не виправдовує того, хто вчинив злочин. По-третє, якщо нав’язувати постраждалій особі почуття провини, її стан може стати лише гіршим.
05. Не лайте агресора
Навіть якщо ви дуже злі, не треба обзивати кривдника та говорити про нього образливо — можливо, саме зараз жертва не готова почути таке про людину (наприклад, якщо це її родич або коханий). Вона може почати захищати свого агресора. Чи, можливо, це її відштовхне та вона більше не звернеться до вас за допомогою.
Як правильно запропонувати допомогу?
01. Нічого не нав’язуйте
Якщо вам здається, що ви можете допомогти співрозмовниці, — запропонуйте їй свої варіанти. Але якщо вона не погодиться, не треба наполягати та нагадувати про ваші пропозиції. Якщо в майбутньому ця ситуація стане лише гірше, не треба дорікати постраждалій людині та говорити: «Я ж пропонувала…»
У жодному разі не робіть ніяких кроків, якщо співрозмовниця не просила вас про це та не погоджувалася на те, щоб ви їй допомагали.
02. Спитайте, що ви можете зробити
Комусь треба допомогти знайти лікаря або психолога, когось просто треба вислухати. Нехай співрозмовниця сама вирішить, що їй потрібно прямо зараз.
03. Не робіть неможливого
Надавайте ту допомогу, на яку у вас є сили та ресурси. Якщо, намагаючись врятувати подругу або знайому, ви самі вигорите, захворієте або потрапите в травмуючу ситуацію, краще від цього нікому не стане.
